Свято Меланки

Маланкування

Маланку святкують 13 січня відповідно до Григоріанського календаря, на який Україна перейшла 1918 року. За "старим стилем" Маланка припадала на 31 грудня, тобто була новорічним святом.

Маланкування

Давня назва цього свята — Щедрий вечір, а свою сучасну назву воно отримало через те, що збігалося із християнським святом преподобної Меланії — черниці та меценатки, яка жила у V столітті в Римській імперії. Її вважають першою зі знатних римлянок, яка з юних років линула до Христа, та жадала тілесної непорочності, хоч її заможні батьки бачили в дочці спадкоємицю й продовжувачку роду.

Маланкування

У 397 році Меланія проти своєї волі була видана заміж за знатного юнака Пініана і просила чоловіка жити у непорочності, але він захотів мати дітей. Скоро Меланія народила дівчинку, а пізніше і хлопчика, який після хрещення помер. Бачачи страждання дружини, Пініан просив Бога зберегти їй життя і дав обітницю жити у непорочності. Невдовзі померла і їх дочка.

Меланкування

Напорочні залишили Рим, для них почалось нове життя. Пініану було 24 роки, а Меланії — 20. Вони почали відвідувати хворих, приймати подорожніх, щедро допомагати бідним, допомагали старцям і монастирям. На їхні кошти було збудовано багато храмів і лікарень. Свята переписувала священні книги і роздавала їх бідним. 

Меланкування

У той же час свята Меланія сама зшила собі власяницю і носила її, не знімаючи. Після подорожі в Єрусалим та Єгипет, де свята відвідала багатьох отців-пустельників, Меланія поселилась на горі Єлеонській у самотній келії. Помалу біля келії виник монастир, де зібралось близько 90 дівиць. Меланія також збудувала на горі Вознесіння Христового чоловічий монастир. Меланія приймала усіх, що звертались до неї за врозумленням. 

Меланкування

У церковному календарі день преподобної Меланії завершує річне коло, а день св. Василя Великого його починає. Ця календарна обставина зблизила в народній уяві Меланію і Василія, перетворивши їх у стійку фольклорну пару, яка в українській традиції є головними героями цього свята: Меланка-Вода приходить на Щедрий вечір разом із Василем-Місяцем сповістити господарів про наступні урочистості та справити гостини, які в народі так і називають — гостини Меланки. З ними ходить також "масовка": Коза, Жид, Лікар тощо. Вони виконують особливі пісні, які називаються щедрівками і вітають господарів із настанням Нового року, бажаючи усіляких гараздів у майбутньому. Кожна господиня приготовляла на це свято „книші“ (пироги, начинені картоплею і гречаною кашею), ковбаси, кров'янку, вареники та інші смаколики.

Меланкування

Хлопці засівають, щоб щедрим-родючим був прийдешній рік. Взагалі меланкування - справа традиційно суто хлопчача-чоловіча: дівчата, за давнім віруванням, щастя не приносять, а тому посівати дівчатам не годиться. Також важливо, щоб на Василя першим вам зустрівся чи першим зайшов у вашу оселю чоловік, бажано не рудий. І хай вам буде щастя!

Бажаю вам щастя,

Бажаю вам миру,

У серці – любові,

А в хаті – добра!

Меланкування

Читайте також: 

Болгарські кукері