вівторок, 24 листопада 2020 р.

вівторок, 17 листопада 2020 р.

Музей Берегівщини

Музей Берегівщини

Музей Берегівщини започатковано ще в 
1964 році у маленькій шкільній кімнаті: була відкрита виставка колекції Ференца Горвата, який з 1930-х рр. збирав археологічні пам'ятки, які були знайдені під час будівництва залізниці. Це знаряддя праці найдавнішої людини, фрагменти кераміки, бронзові предмети тощо. 
Музей Берегівщини

Музей Берегівщини

Музей Берегівщини

Місцезнаходження музею змінювалося в залежності від місцевої влади, а 1989 р. музей взагалі перервав своє існування і колекція експонатів майже повністю була втрачена внаслідок непрофесійного зберігання.
Музей Берегівщини

Музей Берегівщини в сучасному вигляді було відкрито в 2002-му у найдавнішому приміщенні Берегова — палаці графа Габора Бетлена, збудованому 1629 року. Розпочинав музей роботу, маючи 42 екcпонати, а зараз їх нараховується понад дві тисячі. 
Музей Берегівщини

Окрема експозиція присвячена співачці угорської оперети зі світовим ім'ям — Шарі Федак, яка народилась і мешкала деякий час в Берегові.

Шарі стала примою Будапештського оперного театру, Вона володіла шістьма мовами та з успіхом виступала в Будапешті, Відні, Лондоні й Парижі, вважалася одним з перших секс-символів свого часу.
Шарі Федак (зліва)

Шарі Федак знімалася також у німому кіно, спробувала навіть зробити кар'єру у Голлівуді, але змушена була повернутися додому. Вона була справжньою "законодавицею мод" для світських левиць Будапешту. Звісно завжди охоче чекали її й у рідному Берегсасі, де кожний її приїзд був схожий на святкову феєрію. 
Шарі Федак

У 1944 році Шарі кілька разів виступала на нацистському радіо «Donausender» (Відень), де нібито закликала до продовження війни. Народний суд Угорщини визнав її винною у злочинах проти народу і довгі місяці вже немолода жінка змушена була провести у суворих умовах в’язниці. Незважаючи на пізніше виправдання, кар’єра Шарі Федак була закінчена. 
Шарі Федак

У центрі Берегова є пам'ятник Шарі Федак, також туристи, які приїжджають до Берегова, у місцевих кав’ярнях можуть замовити тістечко з їстівних каштанів «Федак», яке виготовляється за фірмовим рецептом Шарі.

Читайте також: 

ІКОНИ СТИЛЮ: Єлизавета Баварська

https://modoslav.blogspot.com/2020/11/blog-post_11.html

вівторок, 27 жовтня 2020 р.

Осінь в Карпатах

 

Славське

Славське
Славське
Славське

Осінь в Карпатах

Карпати
Осінь в Карпатах

Шлях до гори Тростян, Славське
Шлях до гори Тростян, Славське

Шлях на гору Тростян
На горі Тростян

Дивіться також: Парк "Олександрія" в Білій Церкві


Підйомник на Тростян, Славське

вівторок, 22 вересня 2020 р.

I love Богуслав

Річка Рось у Богуславі
Подібно до того, як Енді Ворхол вважав красивими лише ті міста, в яких є Макдональдс, я захоплююсь містами на річках. Богусла́в — місто, розташоване на обох берегах річки Рось, розділене нею навпіл. За легендою Ярослав Мудрий наказав збудувати у гирлі ріки місто після відбиття набігу кочовиків - подякував Богу Богуславом. 
Богуслав
1240 року монголо-татари таки прорвали кордони Київської Русі і Богуслав був зруйнований ордами. 1362 року татар вибили литовці на чолі з Ольгердом. Потім були поляки, московці, наполеонівська армія, ... совіти, німці, знов совіти.  
З Музею історії Богуславщини
Останні морили богуславців голодом у 1932—1933 роках, розкуркулювали і вивозили в Сибір у 1937—1938-му, а після завершення Другої світової війни розбудовували місто, піднімали промисловість і залишали власні культурні сліди.
В Музеї історії Богуславщини
На честь 50-ліття заснування Комуністичної партії України у 1968 році відкрили Богуславський історико-краєзнавчий музей.
З Музею історії Богуславщини
Музей в досить кітчевій манері показує життя богуславців від доісторичних часів до сьогодення. 
З Музею історії Богуславщини
Серед пам'ятників Богуслава головний - легендарній Марусі-Богуславці на місці, де ще у XVII столітті стояла православна Покровська церква в якій правив служби її батько.
Памятник Марусі-Богуславці
Чого не дає в Богуславі культура, те цілком компенсує природа - річка Рось з її скелястими берегами.
Рось
Рось
Рось
Читайте також: 

четвер, 20 серпня 2020 р.

Пляжний відпочинок у Вікторіанську епоху

Колаж Мирослава Мельника (Modoslav)
Вікторіанська епоха — період історії, який пов'язується з правлінням королеви Великої Британії Вікторії (1837—1901). Це був один з найбільш "цнотливих" періодів, що яскраво видно в костюмах для купання, які майже наглухо закривали сороміцькі тіла грішників.
Вікторіанський костюм для купання
Вікторіанські костюми для купання
У вікторіанську епоху, вважали, що під час купання недостатньо заховати звабливі принади костюмом: статі на пляжах повинні були триматися окремо. З цією метою вигадали "купальні машини" - своєрідні кибитки, які заїжджали у воду і, по спеціальному "рукаву", дозволяли спуститися одразу по шию у воду. У кожній машині були купальні костюми і надруковані правила, як купатись.
Купальні машини Вікторіанської епохи
Ще одним ступенем захисту "цноти" пляжників була відстань: для джентльменів і дам на пляжі були окремі машини і джентельменські розташовували на чверть милі від дамських. Це дозволяло як паням, так і джентльменам зайти у свої відповідні машини, переодягнутися у костюми для плавання та спуститись у хвилі, не піддаючись жалюгідним поглядам протилежної статі. Проблема була лише одна - багато вікторіанських дам і джентльменів насправді хотіли плавати в компанії один з одним, що викликало "шкандаль" і називалося розпусним.
Шкандаль!
Розпутні купання, кінець ХІХ століття
Хоча розпутне купання було досить популярним, особливо у Франції, у Вікторіанській Англії воно засуджувалося. Дам, які купалися з джентельменами, не називали "дами" і вважали ледь не повіями. Але були і настільки аморальні, що любили купатися цілком голими. 
"Падшая" у всіх сенсах купальниця
Венера-нудистка
Хитрі чоловіки, яких не можна назвати "джентельменами", підглядали за прекрасними німфами в телескопи, щоб краще роздивитися "непристойність". 
Підглядання за вікторіанськими купальницями
Хтось буде битий
"Збільшувальні засоби" використовували не лише соромітники, але й "дами", які не відносилися до «по-справжньому скромних жінок». 

Скромними закликали магістрат втрутитися у розділення статей на пляжі. Міські ради курортів відповідали за те, щоб тримати чоловічі та жіночі купальні машини «настільки далеко, щоб негайно усунути всі причини скандалу». Крім того, в межах їх повноважень було прийняти підзаконні акти, які «змушували кожного купальника носити відповідні костюми для купання.

Розпутні купання могли мати й серйозні наслідки, наприклад, у 1896 році чоловіка, який поплавав зі своїми трьома сестрами, викликали повісткою до суду за "незаконне купання в 200 ярдах від дамського купання". 
На пляжі, 1900-ті
Змішане купання продовжувало бути предметом занепокоєння влади аж до 1930-х, але правила щоразу помягшувалися і в 1946 році вже було винайдено навіть бікіні.
На пляжі, 1930-ті

Читайте також: 

Мода з Віденських майстерень (Wiener Werkstätte)

вівторок, 4 серпня 2020 р.

Чорногорія в умовах карантину 2020

Чорногорія, Свєті Стефан

Для людей, які люблять подорожувати, літо 2020-го - ще той квест. Карантин то відміняють, то знову вводять, кожна країна виставляє свої умови перетину кордону, якісь готелі відкриваються, а в інших забирають дозвіл працювати і все це періодично переглядається, додаючи плутанини, зайвої мороки та додаткових витрат. У підсумку найбезпечніше виявляється подорожувати Україною, але всі згадки про Одесу, Коблево і Скадовськ відгонять незабутнім розчаруванням. Розчарування се починається з укрзалізничної задухи, і не завершується медузами та сміттям в і без них неідеальній воді. Брр... і в чорноморську Болгарію не хочеться. Інша справа чисте як сльоза море Чорногорії, сизі силуети гір довкола і свіжо-хвойне повітря: туди хочеться щоліта.   
Чорногорія, Петровац
Чорногорія, Будва
Чорногорія, Петровац
Замість шумніших Будви-Бечичів-Рафаїловичів ми обрали більш віддалений і менш залюднений - райський Петровац (Петровац на Морі). Там (каже "Вікі") 1485 місцевих жителів і цілюще повітня, бо як всередині, так і довкола Петроваца росте багато оливкових і хвойних гаїв.
Петровац
Петровац, як і інші Чорногорські курорти, активно забудовують, але багатоповерхових готелів небагато, а в західній частині поселення переважають приватні триповерхові апартаменти.
Петровац
Зняти віллу чи кімнату-студію (з власною кухнею і санвузлом) можна десь починаючи з 20 євро за добу. За ці гроші ви отримуєте безцінну атмосферу приватного сектора: привітну господиню, 
мінімум контактів з іншими туристами, затишний столик в тіні винограду чи олив (нам дали терасу з видом на море). А вид на море в Петроваці не сугірший - на острівці, хоч маленькі, але з церквою Святого Воскресіння, яка захищає моряків.
Острови навпроти Петроваца на Морі
Пляжі в Петроваці галькові (камінці різного калібру, є місця де майже як пісок). Але додатковим бонусом містечка є кілька альтернативних пляжів на околицях, до яких легко дістатися пішки (через тінисті паркові доріжки і тунелі). На сході - неймовірно мальовничий, затиснутий між двох гір пляж Лючіце. Якщо вам стане сил і натхнення перейти за гору далі, то дійдете до Буляріце - довжезний і широкий гальковий пляж.
Лучіце
Буляріце
На захід від Петроваца пляжі ще цікавіші. За парком і тунелями - пляж Фенікс - майже безлюдний, куди довозять лодками, або треба бути альпіністом, бо довкола скалисті урвища. 
Пляж Фенікс
За довгим тунелем від Фенікса - Перазіца До. Над східною частиною пляжу нависає законсервований довгобуд - висотний готель, прибудований до скал. 
На пляжі Перазіца До
 
На пляжі Перазіца До
У зв'язку з пандеміями-карантинами нам поталанило: в Чорногорії відпочивало на 92% менше туристів, ніж торік, то і на віддалених пляжах людей було не густо, і на найближчому петровацькому зранку тихо, хоч медитуй.
Петровац на морі
З Петроваца ми подорожували до Свєті Стефана і знову нам "як поперло, то поперло" - Стефан ховався в тумані, а на світлинах створилося сюрреалістичне враження: такий собі острів-примара. І не дивно: цей острів візитна картка Чорногорії, але він зданий в оренду на 30 років іноземцям. 
Свєті Стефан в тумані
 
Вид на Свєті Стефан
Пляж Мілочер
Ну і на останок два слова про реальне - харчування. В Чорногорії все смачно і недорого, особливо, якщо рівняти з Європою. Кафешок і ресторанчиків повно, офіціанти в масках, а відвідувачам можна без. Комплексний обід від 5 євро, супи - від 2, м'ясо-риба десь коло 10 євро. Є супермаркети і ринки. Ми скуштували всі місцеві сири (неймовірно смачні), об'їдалися динями (30 центів/кг), кавунами (60 центів) і свіжим інжиром (2 євро/кг).
Кавуноїдство
Чаркування
Вечером скуштували і лозової - місцева горілка, часто 45 % (в середньому 20-25 євро пляшка). Але, як казала Вєрка Сердючка: "Зачєм платіть больше - ефєкт одін і тот жє". Вино в Чорногорії смачне, від 2 євро за літр і добре тамує спрагу в пропорції 1:1 з колою чи мінералкою. До речі, в Чорногорії прийнято зустрічати гостей пляшкою винця і наша господиня включила їх до "привітального компліменту", разом з масками і антисептиками - карантин же. 

P.S. Після нашого повернення з Чорногорії уряд України скасував вимогу ізоляції-обсервації, але уряд Чорногорії підсунув Українцям свиню, відкривши кордони для росіян.  

Читайте також: