 |
| Єгипет, Ель Гуна |
Єгипет - одна з небагатьох відкритих зараз країн - країна з теплим морем і давньою історією.
Його історія налічує більше 40 століть. Раніше його частини називали "Земля мотики", Та-Мері, а також Ке-Мет - "Чорна Земля". Була й поетичніша назва "Земля ока Гора". Стародавні греки дали цій країні назву Єгипет, що означає "загадка, таємниця", хоча варіантів перекладу цього слова багато.
Найтаємничіша для нас сучасних - давня єгипетська релігія. Вона здається набором якихось чудовиськ. Боги з людськими фігурами, але з головами то мавпи, то барана, то яструба, то шакала. Боги в образі жука-гнойовика, кішки, жаби... У туристів складається враження, що єгиптяни були не надто розбірливі в тому, чому поклонятися, і обожнювали все, що потрапляло під руку: Сонце, корову, Ніл, місяць, кішку, вітер, гіпопотама... Геродот виявив що у єгиптян найбільше число богів, найчудовіші храми, найурочистіші обряди і найсуворіше дотримання релігійних приписів.
Наприклад, жителі Фів, вважаючи крокодилів священними, тримали ручного крокодила на господарці. У вуха цьому крокодилу вдягали сережки із золота, а на передні лапи надягали кільця. Йому подавали особливо призначену священну їжу і, поки він жив, вельми дбайливо доглядали за ним, а після смерті бальзамували і ховали в священних покоях. Почесті стародавні єгиптяни віддавали і рослинам: найбільшою пошаною користувалися сикомори і лотоси. Дощ вони шанували як сльози з очей бога Ра. Богом вважали і грунт, і камені, і Сонце... Єгипетська релігія здавалася сукупністю найнеймовірніших уявлень - фантастичних, заплутаних, а іноді і абсурдних.
 |
| Єгипет |
Абсурдним нам живим видається давньоєгипетський культ мертвих зі складними обрядами муміфікації та напханими коштовним начинням гробницями, нереального масштабу та складності будівельних робіт. Видається, що своїм земним мешканцям єгиптяни приділяли набагато менше уваги, ніж гробницям, а їх життя полягало, перш за все, в приготуванні до смерті. З іншого боку, в Єгипті стверджували: немає брехні, рівної смерті. Немає нічого більш помилкового, ніж смерть. Смерть не кінець, а лише перехідний етап до нової форми життя - життя вічного.
Процес пізнання істини у давніх єгиптян був особливий. Для них характерна множинність підходів при поясненні тих чи інших явищ. Їх уявлення не були хаотичними, але ґрунтувалися на гармонії. Їх світ не знав стереотипів, і зрозуміти його з усім різноманіттям відтінків могли тільки справжні філософи.
Подібно до того, як туристичний символ Єгипту - сфінкс, так філософський - шлях. Піраміда - це дорога з каменю, яка, постійно звужуючись, веде до усипальниці. У міру просування розміри приміщень зменшуються; одночасно підвищується рівень підлоги, а стеля опускається все нижче. Чим меншими стають приміщення, тим більше згущується темрява. У внутрішніх покоях панує повний морок, і тільки крізь деякі вікна-щілини, прорубані під стелею і в стінах, проникають промені світла. Рядами тягнуться нескінченні рельєфи і стінопис, алеї сфінксів з левовими і баранячими головами, потужні стіни, ліс колон...
 |
| Єгипет, Ель Гуна |
Єгиптяни сприймали свою Батьківщину як величезний храм, будинок, де живе Бог з безліччю ликів.
Спосіб єгипетського мислення надто відмінний від нашого: сила нашої думки - в розумі, а єгипетської — в серці; недарма для «серця» і «розуму» у них одне слово — «серце».
Ось звичний набір уявлень про Єгипет, що кочує з однієї книги в іншу: відстала і аморфна маса населення, задавлена забобонами і екзальтована жерцями, досконально розроблений механізм примусу, мегамашина державної влади з відпрацьованою технологією управління людьми, кожен з яких, без обличчя та імені, виконує певну функцію, завдання, щоб здійснювати грандіозні плани амбітних правителів. Задушливе, сумне життя на тлі величезної плоскої долини, оточеної пустелями і скелями, покритої безструктурним мулистим ґрунтом. Тяжкі випаровування Нілу, повільний перебіг його вод... Так зручніше дивитися на те, що незрозуміло, і це погляд переляканих, які бояться незвичного і невідомого. Нам важко осягнути відмінний від нашого спосіб життя. Нам нелегко уявити собі величезну сім'ю людей, пов'язаних, незважаючи на відмінності, справжньою дружбою і єдністю. Людей дуже простих і одночасно глибоких, живих і гарячих. Людей, для яких головний Закон втілювало Сонце. Це так красиво і просто: сонце встає і сідає, квіти розпускаються і в'януть. Народження з одного боку. Смерть з іншого. Смерть прихована в народженні. І те, і інше — одне і те ж.
 |
| Єгипет, Ель Гуна |
Текст на основі статей з Інтернету.
Читайте також:
Немає коментарів:
Дописати коментар