Афіни - або Атени (грец. Αθήνα) - місто в затоці Егейського моря, побудоване навколо скелястих пагорбів Акрополіса висотою 169 м. Акрополь був у багатьох давніх містах (від грец. άκρως та грец. πόλις — «верхнє місто») — місце первинного поселення, навколо якого поступово розросталось менш захищене «нижнє місто»: у далекому минулому акрополь слугував прихистком для мешканців міста під час воєн. В Афінах Акрополь добре зберігся і нині функціонує як музей.  |
| Вгорі - Афінський Акрополь |
Стародавні Афіни були потужним містом-полісом, важливим просвітницьким центром. Тут народилися Сократ, Перікл, Софокл; Платон почав "академію", а Аристотель — ліцей. Антична спадщина добре збереглася в Афінах: Акрополь, Парфенон, Афінська агора, Храм Зевса Олімпійського, Римський форум, Храм Гефеста тощо.
 |
| Храм Зевса в Афінах |
Місто побувало "під" римлянами, готами та герулами. Філософські школи Афін закрили: в 529 році н. е. імператор Юстиніан надав анафемі "розсадники язичницької премудрості", адже християнство отримало у Візантійській імперії статус офіційної релігії. Колишній могутній поліс втратив своє значення для імперії і потроху перетворювався на провінцію.
 |
| Каплиця на горі Лікавіт |
На початку ХІІ століття Афіни опинилися в центрі зіткнень між арабами і християнами-хрестоносцями, які боролися за панування в східній частині Середземного моря. Після численних грабежів, в 1180 році араби перетворили більшу частину Афін на руїни. Наступні 250 років афіняни жили під владою західноєвропейських лицарів — «франків»), каталонців, флорентійців і венеціанців). При них Акрополь перетворений в середньовічну фортецю, Парфенон - в католицький Собор Афінської Богоматері.
 |
| Афіни |
 |
| Арка Адріана, Афіни |
Після захоплення Константинополя турками в 1453 році, Греція, а разом з нею Афіни, опинилися під владою Османської імперії. У 1458 році місто зайняв османський султан Мехмед II Завойовник. Він був настільки вражений красою міста, що видав наказ про заборону торкатися руїн. Парфенон в той час став головною мечеттю міста. Османи зайняли центральну частину міста, афінян замість цього виселили в квартал Плака.
 |
| На одній з вуличок Плаки, Афіни |
В ХVII столітті Афіни спустошили венеційці, які вигнали турків, і, через епідемію чуми, самі були змушені покинути місто. Життя під владою турків тривало до визвольної боротьби греків за незалежність у 1821-1829 роках. Тоді місто було зруйноване — вчетверте за його історію.
У 1833-му Афіни проголошені столицею новоствореного Королівства Греція (на той час у місті проживало 5 тисяч осіб). У 1896 році на відновленому стадіоні Панатінаїкос, збудованому з суцільного мармуру, проведені перші сучасні Олімпійські ігри.
 |
| Стадіон Панатінаїкос в Афінах |
На початку ХХ століття греки активізували археологічні та реставраційні роботи. У 1920-х населення міста зросло до 2 млн., згідно з Греко-турецьким договором про обмін населенням на батьківщину масово поверталися афіняни та їхні нащадки, вигнані османами в Малу Азію. За Севрський мирним договором 1920 року і Лозаннським договором 1923 року, укладеним за результатами Балканських воєн 1912-1913 років, Греція майже вдвічі збільшила свою територію і населення, а Афіни зайняли гідне місце серед європейських столиць.
 |
| Афіни |
 |
Афіни
|
 |
| Афіни |
 |
| Афіни |
Під час Другої світової війни Афіни окупували німецькі війська. Однак після війни в Афінах, як у Греції в цілому, почався період прискореного розвитку, який тривав до 1980-х. Вступ Греції в ЄС в 1981 році приніс Афінам колосальні інвестиції. У 2004 році в Афінах відбулися 28 літні Олімпійські ігри.
 |
| Грецький парламент |
 |
| Церемонія зміни варти коло парламенту, Афіни |
Кожної години коло парламенту можна побачити театралізовану церемонію зміни варти, яку активно знімають туристи. Поблизу парламенту - неймовірно цікавий Музей Бенакі (Музей грецької культури), а також Національний сад та Заппіон - Заппіон — один з найвідоміших та найважливіших конгрес-холів в Європі.
 |
| Заппіон |
Ще одною "обов'язковою" точкою Афін є пагорб Лікавіт (грец. Λυκαβηττός) — пагорб майже в центрі міста висотою 277 м. Це найвища точка, з якої видно практично всі Афіни і куди ходять туристи проводжати сонце та милуватися його заходом.
 |
| Вид на Афіни з гори Лікавіт |
 |
| Вид на Афіни з гори Лікавіт |
У стародавні часи на самому верху гори був храм, присвячений Зевсу. Сьогодні пагорб вкривають сосни, біля його підніжжя знаходиться невеличка каплиця Св. Ісидора, а на його вершині наприкінці ХІХ ст. було споруджено каплицю Св. Георгія. Піднятись на вершину пагорба можна фунікулером по південно-східному схилу, а спускатись радимо пішки.
Райони міста дуже різняться - є тихі старовинні вулички, є "хащі" , розмальовані графіті і брудні вулиці, заповнені машиноремонтними майстернями. Ми зупинялися в центральному і дуже колоритному районі Монастиракі - подорожувати звідти зручно, а от ночувати шумно.
 |
| Нічні Афіни, район Монастиракі |
 |
| Нічні Афіни, Монастиракі |
 |
| Нічні Афіни, Монастиракі |
В Греції ми також відвідали курортне Лутракі, першу столицю Нафплеон та Глифаду - передмістя Афін, розташоване на березі Саронічної затоки Егейського моря - читайте в наступних постах!
 |
| Дорогою з Нафплеону в Афіни |
Читайте також:
Антична Туреччина: Ефес
Немає коментарів:
Дописати коментар