вівторок, 22 вересня 2020 р.

I love Богуслав

Річка Рось у Богуславі
Подібно до того, як Енді Ворхол вважав красивими лише ті міста, в яких є Макдональдс, я захоплююсь містами на річках. Богусла́в — місто, розташоване на обох берегах річки Рось, розділене нею навпіл. За легендою Ярослав Мудрий наказав збудувати у гирлі ріки місто після відбиття набігу кочовиків - подякував Богу Богуславом. 
Богуслав
1240 року монголо-татари таки прорвали кордони Київської Русі і Богуслав був зруйнований ордами. 1362 року татар вибили литовці на чолі з Ольгердом. Потім були поляки, московці, наполеонівська армія, ... совіти, німці, знов совіти.  
З Музею історії Богуславщини
Останні морили богуславців голодом у 1932—1933 роках, розкуркулювали і вивозили в Сибір у 1937—1938-му, а після завершення Другої світової війни розбудовували місто, піднімали промисловість і залишали власні культурні сліди.
В Музеї історії Богуславщини
На честь 50-ліття заснування Комуністичної партії України у 1968 році відкрили Богуславський історико-краєзнавчий музей.
З Музею історії Богуславщини
Музей в досить кітчевій манері показує життя богуславців від доісторичних часів до сьогодення. 
З Музею історії Богуславщини
Серед пам'ятників Богуслава головний - легендарній Марусі-Богуславці на місці, де ще у XVII столітті стояла православна Покровська церква в якій правив служби її батько.
Памятник Марусі-Богуславці
Чого не дає в Богуславі культура, те цілком компенсує природа - річка Рось з її скелястими берегами.
Рось
Рось
Рось
Читайте також: 

четвер, 20 серпня 2020 р.

Пляжний відпочинок у Вікторіанську епоху

Колаж Мирослава Мельника (Modoslav)
Вікторіанська епоха — період історії, який пов'язується з правлінням королеви Великої Британії Вікторії (1837—1901). Це був один з найбільш "цнотливих" періодів, що яскраво видно в костюмах для купання, які майже наглухо закривали сороміцькі тіла грішників.
Вікторіанський костюм для купання
Вікторіанські костюми для купання
У вікторіанську епоху, вважали, що під час купання недостатньо заховати звабливі принади костюмом: статі на пляжах повинні були триматися окремо. З цією метою вигадали "купальні машини" - своєрідні кибитки, які заїжджали у воду і, по спеціальному "рукаву", дозволяли спуститися одразу по шию у воду. У кожній машині були купальні костюми і надруковані правила, як купатись.
Купальні машини Вікторіанської епохи
Ще одним ступенем захисту "цноти" пляжників була відстань: для джентльменів і дам на пляжі були окремі машини і джентельменські розташовували на чверть милі від дамських. Це дозволяло як паням, так і джентльменам зайти у свої відповідні машини, переодягнутися у костюми для плавання та спуститись у хвилі, не піддаючись жалюгідним поглядам протилежної статі. Проблема була лише одна - багато вікторіанських дам і джентльменів насправді хотіли плавати в компанії один з одним, що викликало "шкандаль" і називалося розпусним.
Шкандаль!
Розпутні купання, кінець ХІХ століття
Хоча розпутне купання було досить популярним, особливо у Франції, у Вікторіанській Англії воно засуджувалося. Дам, які купалися з джентельменами, не називали "дами" і вважали ледь не повіями. Але були і настільки аморальні, що любили купатися цілком голими. 
"Падшая" у всіх сенсах купальниця
Венера-нудистка
Хитрі чоловіки, яких не можна назвати "джентельменами", підглядали за прекрасними німфами в телескопи, щоб краще роздивитися "непристойність". 
Підглядання за вікторіанськими купальницями
Хтось буде битий
"Збільшувальні засоби" використовували не лише соромітники, але й "дами", які не відносилися до «по-справжньому скромних жінок». 

Скромними закликали магістрат втрутитися у розділення статей на пляжі. Міські ради курортів відповідали за те, щоб тримати чоловічі та жіночі купальні машини «настільки далеко, щоб негайно усунути всі причини скандалу». Крім того, в межах їх повноважень було прийняти підзаконні акти, які «змушували кожного купальника носити відповідні костюми для купання.

Розпутні купання могли мати й серйозні наслідки, наприклад, у 1896 році чоловіка, який поплавав зі своїми трьома сестрами, викликали повісткою до суду за "незаконне купання в 200 ярдах від дамського купання". 
На пляжі, 1900-ті
Змішане купання продовжувало бути предметом занепокоєння влади аж до 1930-х, але правила щоразу помягшувалися і в 1946 році вже було винайдено навіть бікіні.
На пляжі, 1930-ті

Читайте також: 

Мода з Віденських майстерень (Wiener Werkstätte)

вівторок, 4 серпня 2020 р.

Чорногорія в умовах карантину 2020

Чорногорія, Свєті Стефан

Для людей, які люблять подорожувати, літо 2020-го - ще той квест. Карантин то відміняють, то знову вводять, кожна країна виставляє свої умови перетину кордону, якісь готелі відкриваються, а в інших забирають дозвіл працювати і все це періодично переглядається, додаючи плутанини, зайвої мороки та додаткових витрат. У підсумку найбезпечніше виявляється подорожувати Україною, але всі згадки про Одесу, Коблево і Скадовськ відгонять незабутнім розчаруванням. Розчарування се починається з укрзалізничної задухи, і не завершується медузами та сміттям в і без них неідеальній воді. Брр... і в чорноморську Болгарію не хочеться. Інша справа чисте як сльоза море Чорногорії, сизі силуети гір довкола і свіжо-хвойне повітря: туди хочеться щоліта.   
Чорногорія, Петровац
Чорногорія, Будва
Чорногорія, Петровац
Замість шумніших Будви-Бечичів-Рафаїловичів ми обрали більш віддалений і менш залюднений - райський Петровац (Петровац на Морі). Там (каже "Вікі") 1485 місцевих жителів і цілюще повітня, бо як всередині, так і довкола Петроваца росте багато оливкових і хвойних гаїв.
Петровац
Петровац, як і інші Чорногорські курорти, активно забудовують, але багатоповерхових готелів небагато, а в західній частині поселення переважають приватні триповерхові апартаменти.
Петровац
Зняти віллу чи кімнату-студію (з власною кухнею і санвузлом) можна десь починаючи з 20 євро за добу. За ці гроші ви отримуєте безцінну атмосферу приватного сектора: привітну господиню, 
мінімум контактів з іншими туристами, затишний столик в тіні винограду чи олив (нам дали терасу з видом на море). А вид на море в Петроваці не сугірший - на острівці, хоч маленькі, але з церквою Святого Воскресіння, яка захищає моряків.
Острови навпроти Петроваца на Морі
Пляжі в Петроваці галькові (камінці різного калібру, є місця де майже як пісок). Але додатковим бонусом містечка є кілька альтернативних пляжів на околицях, до яких легко дістатися пішки (через тінисті паркові доріжки і тунелі). На сході - неймовірно мальовничий, затиснутий між двох гір пляж Лючіце. Якщо вам стане сил і натхнення перейти за гору далі, то дійдете до Буляріце - довжезний і широкий гальковий пляж.
Лучіце
Буляріце
На захід від Петроваца пляжі ще цікавіші. За парком і тунелями - пляж Фенікс - майже безлюдний, куди довозять лодками, або треба бути альпіністом, бо довкола скалисті урвища. 
Пляж Фенікс
За довгим тунелем від Фенікса - Перазіца До. Над східною частиною пляжу нависає законсервований довгобуд - висотний готель, прибудований до скал. 
На пляжі Перазіца До
 
На пляжі Перазіца До
У зв'язку з пандеміями-карантинами нам поталанило: в Чорногорії відпочивало на 92% менше туристів, ніж торік, то і на віддалених пляжах людей було не густо, і на найближчому петровацькому зранку тихо, хоч медитуй.
Петровац на морі
З Петроваца ми подорожували до Свєті Стефана і знову нам "як поперло, то поперло" - Стефан ховався в тумані, а на світлинах створилося сюрреалістичне враження: такий собі острів-примара. І не дивно: цей острів візитна картка Чорногорії, але він зданий в оренду на 30 років іноземцям. 
Свєті Стефан в тумані
 
Вид на Свєті Стефан
Пляж Мілочер
Ну і на останок два слова про реальне - харчування. В Чорногорії все смачно і недорого, особливо, якщо рівняти з Європою. Кафешок і ресторанчиків повно, офіціанти в масках, а відвідувачам можна без. Комплексний обід від 5 євро, супи - від 2, м'ясо-риба десь коло 10 євро. Є супермаркети і ринки. Ми скуштували всі місцеві сири (неймовірно смачні), об'їдалися динями (30 центів/кг), кавунами (60 центів) і свіжим інжиром (2 євро/кг).
Кавуноїдство
Чаркування
Вечером скуштували і лозової - місцева горілка, часто 45 % (в середньому 20-25 євро пляшка). Але, як казала Вєрка Сердючка: "Зачєм платіть больше - ефєкт одін і тот жє". Вино в Чорногорії смачне, від 2 євро за літр і добре тамує спрагу в пропорції 1:1 з колою чи мінералкою. До речі, в Чорногорії прийнято зустрічати гостей пляшкою винця і наша господиня включила їх до "привітального компліменту", разом з масками і антисептиками - карантин же. 

P.S. Після нашого повернення з Чорногорії уряд України скасував вимогу ізоляції-обсервації, але уряд Чорногорії підсунув Українцям свиню, відкривши кордони для росіян.  

Читайте також:

четвер, 11 червня 2020 р.

Про знижки, совість і Пабло Пікассо

Робота Пабло Пікассо
Турагенти часто обговорюють цю проблему між собою, але рідко з клієнтами. Бо клієнт, крім того, що завжди правий, щоразу хоче отримати більше і заплатити менше. Це було причиною головного болю турбізнесу до коронавірусу і може просто добити тих, хто вижив після карантиних обмежень.

Добре ілюструє проблему "заплатити менше" історія про малюнок Пікассо. Одного разу художник вечеряв у ресторані і до нього підійшла прихильниця. Дама в жартома попросила намалювати що-небудь для неї. Пікассо взяв олівець і серветку. За кілька хвилин був готовий ескіз міського пейзажу за вікном ресторану. Жінка простягнула руку за малюнком. Але художник склав серветку і сховав її в кишеню.

- Цей малюнок коштує десять тисяч доларів - сказав він.

- Але Ви ж витратили на нього всього кілька хвилин! - вигукнула ображена пані.

- Я витратив на нього 50 років і кілька хвилин - відповів Пікассо і продовжив вечерю.

Пікассо знав справжню цінність часу і професіоналізму, яка здається такою легкою сторонньому спостерігачеві.

Приходячи в турагенцію, нам здається, що все просто: агент натисне на кнопочку і роздрукує договір. Про те, скільки за цим часу, досвіду, роздумів і переживань налаштований відпочинок турист не задумується. Як не задумується про те, що заробітки турагентів в рази менші, ніж, скажімо, у офіціантів чи манікюрниць.

Замість чайових, турагентів люблять шантажувати: "А в конкурента мені дадуть більшу знижечку".

"Знижечка" - це втрата заробітку. Туроператори виставляють агентам однакову ціну, в яку закладена оплата праці агента. Цю оплату останній отримає лише тоді, коли тур куплений і оплачений повністю. Тобто всю попередню роботу з пошуку, порівняння, підбору турагент робить "авансом". Це складна і відповідальна робота, яка може зайняти й кілька днів. І коли турист з готовим підібраним пакетом йде оплачувати тур туди, де "знижечка", то поступає він, як мінімум, непорядно. 

Хтось вважає, що, звернувшись в десяток турагентств, можна отримати "кращу пропозицію". Але це не так. Краща пропозиція виходить від того турагента, який знає Вас, Вашу сім'ю, Ваші інтереси. Лише він враховує навіть те, про що Ви самі деколи соромитесь сказати. 

Турагент це не продавець у магазині, в якому все готовеньке розкладено і ти "не зобов'язаний купити, якщо зайшов". Це, швидше, персональний стиліст, який водив вас по відділах, підбирав усе під вашу зовнішність і гаманець. Після всього ви б могли йому сказати: "Дякую, всі свої луки заселфила і тепер піду куплю схоже на Троєщині?" 

Час і працю людей не можна ігнорувати.

На багатьох сайтах турагентств і туроператорів є спеціальні модулі для первинного підбору турів. Це своєрідна "вітрина магазину", де можна уточнити бюджет та напрям для відпустки, можна навіть визначитися з готелем. Не хочете переплачувати агенту - не морочте голову, купуйте самі он-лайн. 

Якщо ж ви просите "знижечку! в агента, то зважте, що з ціни туру турагент може розпоряджатися тільки сумою комісії агенції. Це 5-12% вартості туру в залежності від туроператора. Ці гроші агент віддає агенції, в якій працює (оренда, бухгалтер, оргтехніка, канцелярія). І лише з цих 5-12 % заробітку агенції відсоток (відсоток від відсотка) "капає" агентові. Часто ця сума є зарплатою турагента - за його час, за професіоналізм, вибір найкращого особистого варіанту, за деталі та нюанси, іноді за години на телефоні або в листуванні, за безпеку, точність документів, комфорт та супровід своїх туристів 24 години на добу без вихідних.

Уявіть собі, якби кожен місяць ваш начальник перед видачею ЗП приходив до вас торгуватися? Добре би вам було? Хотіли б так?

У гонитві за "найдешевшим" багато хто готовий витрачати години чужого часу й нервів, які вважають апріорі безкоштовними. При цьому справедливо було б вводити депозит за підбір турів, я вже мовчу про потреби й капризи клієнтів. 

Так, організовувати людям відпочинок, дбати аби вони повернулися з найкращими враженнями - це щастя для хорошого агента, але це і його "копійка", його "хліб". Але це і робота. А робота повинна оплачуватися, це справедливо. 

Цей текст - переклад-рерайтинг.