субота, 24 липня 2021 р.

АФІНИ

Афіни - або Атени (грец. Αθήνα) - місто в затоці Егейського моря, побудоване навколо скелястих пагорбів Акрополіса висотою 169 м. Акрополь був у багатьох давніх містах (від грец. άκρως та грец. πόλις — «верхнє місто») — місце первинного поселення, навколо якого поступово розросталось менш захищене «нижнє місто»: у далекому минулому акрополь слугував прихистком для мешканців міста під час воєн. В Афінах Акрополь добре зберігся і нині функціонує як музей. 
Вгорі - Афінський Акрополь
Стародавні Афіни були потужним містом-полісом, важливим просвітницьким центром. Тут народилися Сократ, Перікл, Софокл; Платон почав "академію", а Аристотель — ліцей. Антична спадщина добре збереглася в Афінах: Акрополь, Парфенон, Афінська агора, Храм Зевса Олімпійського, Римський форум, Храм Гефеста тощо.
Храм Зевса в Афінах
Місто побувало "під" римлянами, готами та герулами. Філософські школи Афін закрили: в 529 році н. е. імператор Юстиніан надав анафемі "розсадники язичницької премудрості", адже християнство отримало у Візантійській імперії статус офіційної релігії. Колишній могутній поліс втратив своє значення для імперії і потроху перетворювався на провінцію.
Каплиця на горі Лікавіт
На початку ХІІ століття Афіни опинилися в центрі зіткнень між арабами і християнами-хрестоносцями, які боролися за панування в східній частині Середземного моря. Після численних грабежів, в 1180 році араби перетворили більшу частину Афін на руїни. Наступні 250 років афіняни жили під владою західноєвропейських лицарів — «франків»), каталонців, флорентійців і венеціанців). При них Акрополь перетворений в середньовічну фортецю, Парфенон - в католицький Собор Афінської Богоматері.
Афіни
Арка Адріана, Афіни
Після захоплення Константинополя турками в 1453 році, Греція, а разом з нею Афіни, опинилися під владою Османської імперії. У 1458 році місто зайняв османський султан Мехмед II Завойовник. Він був настільки вражений красою міста, що видав наказ про заборону торкатися руїн. Парфенон в той час став головною мечеттю міста. Османи зайняли центральну частину міста, афінян замість цього виселили в квартал Плака.
На одній з вуличок Плаки, Афіни
В ХVII столітті Афіни спустошили венеційці, які вигнали турків, і, через епідемію чуми, самі були змушені покинути місто. Життя під владою турків тривало до визвольної боротьби греків за незалежність у 1821-1829 роках. Тоді місто було зруйноване — вчетверте за його історію.

У 1833-му Афіни проголошені столицею новоствореного Королівства Греція (на той час у місті проживало 5 тисяч осіб). У 1896 році на відновленому стадіоні Панатінаїкос, збудованому з суцільного мармуру, проведені перші сучасні Олімпійські ігри.
Стадіон  Панатінаїкос в Афінах
На початку ХХ століття греки активізували археологічні та реставраційні роботи. У 1920-х населення міста зросло до 2 млн., згідно з Греко-турецьким договором про обмін населенням на батьківщину масово поверталися афіняни та їхні нащадки, вигнані османами в Малу Азію. За Севрський мирним договором 1920 року і Лозаннським договором 1923 року, укладеним за результатами Балканських воєн 1912-1913 років, Греція майже вдвічі збільшила свою територію і населення, а Афіни зайняли гідне місце серед європейських столиць.
Афіни
Афіни
Афіни
Афіни
Під час Другої світової війни Афіни окупували німецькі війська. Однак після війни в Афінах, як у Греції в цілому, почався період прискореного розвитку, який тривав до 1980-х. Вступ Греції в ЄС в 1981 році приніс Афінам колосальні інвестиції. У 2004 році в Афінах відбулися 28 літні Олімпійські ігри. 

Сучасну історію міста представляють Грецький Парламент, Палац Президента і, так звана, Афінська трилогія: Національна бібліотека, Афінський університет і Національна академія.
Національна бібліотека, Афіни
Національний університет, Афіни
Національний університет, Афіни
Національна академія, Афіни
Грецький парламент
Церемонія зміни варти коло парламенту, Афіни
Кожної години коло парламенту можна побачити театралізовану церемонію зміни варти, яку активно знімають туристи. Поблизу парламенту - неймовірно цікавий Музей Бенакі (Музей грецької культури), а також Національний сад та Заппіон - Заппіон — один з найвідоміших та найважливіших конгрес-холів в Європі.
Заппіон
Ще одною "обов'язковою" точкою Афін є пагорб Лікавіт (грец. Λυκαβηττός) — пагорб майже в центрі міста висотою 277 м. Це найвища точка, з якої видно практично всі Афіни і куди ходять туристи проводжати сонце та милуватися його заходом.
Вид на Афіни з гори Лікавіт
Вид на Афіни з гори Лікавіт
У стародавні часи на самому верху гори був храм, присвячений Зевсу. Сьогодні пагорб вкривають сосни, біля його підніжжя знаходиться невеличка каплиця Св. Ісидора, а на його вершині наприкінці ХІХ ст. було споруджено каплицю Св. Георгія. Піднятись на вершину пагорба можна фунікулером по південно-східному схилу, а спускатись радимо пішки.

Райони міста дуже різняться - є тихі старовинні вулички, є "хащі" , розмальовані графіті і брудні вулиці, заповнені машиноремонтними майстернями. Ми зупинялися в центральному і дуже колоритному районі Монастиракі - подорожувати звідти зручно, а от ночувати шумно. 
Нічні Афіни, район Монастиракі
Нічні Афіни, Монастиракі
Нічні Афіни, Монастиракі
В Греції ми також відвідали курортне Лутракі, першу столицю Нафплеон та Глифаду - передмістя Афін, розташоване на березі Саронічної затоки Егейського моря - читайте в наступних постах!
Дорогою з Нафплеону в Афіни
Читайте також: 
Антична Туреччина: Ефес