четвер, 27 вересня 2018 р.

Головний собор Мадриду

Catedral de Santa María La Real de La Almudena

Catedral de Santa María La Real de La Almudena
Мадридський собор або Альмуденський королівський катедральний собор Святої Марії (ісп. Catedral de Santa María La Real de La Almudena) — головний собор Мадридської архідіоцезії, будований сто десять років (1883—1993).
Альмудена

Собор Альмудена  розташований навпроти Королівського палацу. Його, ймовірно, звели на місці середньовічної мечеті, зруйнованої у 1083 році. За легендою, християни заховали ікону Діви Марії у стіну, яка обвалилася на очах короля Альфонсо VI (Хороброго), явивши йому цю ікону. Але будувати на цьому місці собор почали аж через через шість Альфонсів - через 800 років, за короля Альфонсо ХІІ. 
Королі Альфонсо ХІІ та Альфонсо Хоробрий
Перший проект собору у неоготичному стилі розробив Франциско де Кубас, але його ідеї були змінені в 1944 році архітекторами Карлом Сидр і Фернандо Чуека-Гойта, які прибудували необарочний купол висотою 75 м.

Альмуденський королівський катедральний собор
Catedral de Santa María La Real de La Almudena
Catedral de Santa María La Real de La Almudena
Під час громадянської війни в Іспанії роботи зупинилися до 1950 року, а остаточно будівництво було завершено у 1993 році.Інтер'єр собору прикрашений сучасними орнаментами, картинами та скульптурами. Мозаїки створив Марко Іван Рупнік. Апсиду декорував Кіко Аргуельо.
Мозаїки Альмудени
Альмудена
Альмудена
Альмудена
У травні 2004 року в цьому храмі проходило вінчання принца Феліпе VI і телеведучої Летісії Ортіс - теперішньої королівської сім'ї Іспанії.

Весілля короля Філіпа VI

Весілля короля Філіпа VI

Поки ми відвідували Альмуденський королівський катедральний собор, красуня королева ховалася в Королівському палаці, де також можна побачити багато цікавенного, але про це вже в наступних постах. Подорожуйте!

Читайте також: 

Іспанія: Мадрид - Гранада - Малага

Альмуденський королівський катедральний собор


неділя, 23 вересня 2018 р.

Іспанія: Мадрид - Гранада - Малага

Малага
Це була наша перша подорож до Іспанії - країни корриди, фламенко і Пабло Пікассо. Почали ми з Мадриду: столиця.
Мадрид
Столиця Іспанії, як і належить, - місто контрастів. З одного боку – переповнено-метушливі центральні вулиці, з іншого – медитативно-тихі парки.

Мадрид, овочевий ринок в центрі
Головне місце туристичної метушні в Мадриді – Королівський палац. Вхід 10 євро, фото заборонені, але воно того варта: золотоліпна розкіш інтер’єрів вражає! До палацу ми втрапили не одразу, бо перший день там була діюча королева Іспанії, довкола все очепили охоронці, а на воротах виблискував сріблястою збруєю почесний кінний караул.
Королівський палац в Мадриді
Королівський палац в Мадриді
Більше вражень, ніж від палацу іспанських монархів, ми отримали в музеї Prado. Після 18 години вхід безкоштовний, чергу відстояли швидко, а двох годин до закриття музею більш, ніж достатньо. Йшли ми цілеспрямовано: на триптих Босха та «Меніни» Веласкеса. Босх приголомшив, а Веласкес, на фоні представленого в Prado живопису, нічим особливим не виділявся. Музей переповнений античними скульптурами, Мадоннами і портретами аристократів – для одного візиту забагато всього, тому радимо ходити в Prado дозовано.
Prado
Джоконда з музею Prado
Так само дозовано ми відвідували Національний центр мистецтв королеви Софії – музей мистецтва ХХ століття. Роботи Пікассо, Далі, Міро, які ми хотіли побачити в першу чергу, представлені на другому поверсі. Там же приємно було зустріти картину українки-емігрантки Соні Делоне.
Робота Пабло Пікассо
Робота Сальвадора Далі
Робота Соні Делоне
Три дні в Мадриді минули швидко, перевантаживши голови класикою і сучасністю, тому далі ми почимчикували В Гранаду. 

Гранада, з її Альхамброю, – своєрідна туристична мекка. Гірські краєвиди, залишки мавританської архітектури, живописні вулички і розкішні храми створюють дуже своєрідну атмосферу.
Гранада
Гранада
Для морського відпочинку в Іспанії ми вибрали Альмуньєкар – невеличке тихе містечко на південно-східному узбережжі. Якби не кусючі червоні медузи, то це був би абсолютний рай: скалисті береги, кришталеві води, максимум зелені і мінімум цивілізації.
Альмуньєкар
Альмуньєкар
Дуже приємна родзинка набережної в Альмуньєкарі – лавочки, на яких синьо-білою плиткою викладено рибок, русалок, праль…
Альмуньєкар
Альмуньєкар
Альмуньєкар
Після райського Альмуньєкара Малага видалася задушливо-метушливою. Пляжі ні затишні, ні пафосні – ніякі. Людей небагато, але зброду вистачає: масажистки, продавці китайщини, діди-доходяги з освіжаючими напоями. Майже як в Одесі.
Малага
Серед яскравих вражень від Малаги – центр Помпіду та музей Пабло Пікассо, який тут народився. 8 євро за вхід, ще й черга, але музей одного художника – це особлива атмосфера, яка дозволяє його краще зрозуміти і полюбити. Полюбили.
Малага, Центр Помпіду
10 днів у Іспанії були насиченими і промайнули швидко. Цим постом ми лише коротко пробігли (як пес через овес) наш маршрут. Ще будемо писати - підписуйтеся, коментуйте, подорожуйте. 

  Читайте також: